1-е Послание коринфянамГлава 3 |
1 |
2 Моё учение было подобно молоку, а не твёрдой пище, так как вы ещё не могли есть твёрдую пищу. И даже сейчас вы всё ещё не способны к этому, |
3 так как до сих пор не следуете Духу. И если среди вас есть зависть и раздоры, то разве не мирские вы и разве не ведёте себя так, как весь остальной мир? |
4 Когда один говорит: |
5 Кто такой Аполлос и кто Павел? Мы всего лишь слуги, с помощью которых вы стали верующими, и мы исполнили свой труд, как назначил Господь каждому из нас. |
6 Я посеял зерно, Аполлос поливал его, но вырастил его Бог. |
7 Ни тот, кто сеет зерно, ни кто поливает его, неважны, а только Бог, Который выращивает. |
8 У того, кто сеет зерно, и у того, кто поливает его, одна и та же цель, и каждый из них получит награду согласно своему труду. |
9 Но мы все вместе трудимся для Бога. Вы же — поле и строение Божье! |
10 |
11 Потому что никто не может заложить другого основания, кроме того, которое есть Иисус Христос. |
12 Если кто строит на этом основании, то чем бы он ни пользовался: золотом, серебром, самоцветами, деревом, сеном или соломой — |
13 |
14 Если строение, созданное человеком на этом основании, устоит, то он получит награду. |
15 Если же созданное им сгорит, то он понесёт убыток, сам же, однако, спасётся, подобно всякому, кто выйдет невредимым из пожара. |
16 Разве не знаете, что вы — храм Божий и что Дух Божий живёт в вас? |
17 Если кто разрушит храм Божий, то Бог покарает его, так как храм Божий — свят, а вы и есть этот храм. |
18 |
19 Потому что мудрость этого мира — глупость в глазах Бога. В Писаниях сказано: |
20 |
21 |
22 |
23 вы же принадлежите Христу, а Христос принадлежит Богу. |
1-е до коринтянРозділ 3 |
1 |
2 Я вас годува́в молоком, а не твердо́ю ї́жею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете, |
3 бо ви ще тіле́сні. Бо коли за́здрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не полю́дському робите? |
4 Бо коли хто каже: „Я ж Павлів“, а інший: „Я Аполло́сів“, то чи ж ви не тіле́сні? |
5 Бо хто ж Аполло́с? Або хто то Павло? Вони тільки служи́телі, що ви ввірували через них, і то скільки кому́ дав Госпо́дь. |
6 Я посадив, Аполло́с поливав, Бог же зрости́в, |
7 тому́ ані той, хто са́дить, ані хто полива́є, є щось, але Бог, що ро́дить! |
8 І хто са́дить, і хто поливає — одне, і кожен оде́ржить свою нагоро́ду за працею сво́єю! |
9 Бо ми співробі́тники Божі, а ви — Боже поле, Божа буді́вля. |
10 Я за благодаттю Божою, що да́на мені, як мудрий будівни́чий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, я́к він будує на ній! |
11 Ніхто бо не може покла́сти іншої основи, окрім покла́деної, а вона — Ісус Христос. |
12 А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного камі́ння, із дерева, сіна, соломи, |
13 то буде ви́явлене ді́ло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'явля́ється, і огонь ді́ло кожного ви́пробує, яке воно є. |
14 І коли чиє ді́ло, яке збудував хто, усто́їть, то той нагороду оде́ржить; |
15 коли ж ді́ло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасе́ться, але́ так, як через огонь. |
16 |
17 Як хто ні́вечить Божого храма, того зні́вечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той — то ви! |
18 |
19 Цьогосві́тня бо мудрість — у Бога глупо́та, бо написано: „Він ловить премудрих у хи́трощах їхніх!“ |
20 І зно́ву: „Знає Госпо́дь думки мудрих, що марно́тні вони!“ |
21 Тож нехай ніхто не хва́литься людьми́, бо все ваше: |
22 чи Павло, чи Аполло́с, чи Ки́фа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи тепе́рішнє, чи майбутнє — усе ваше, |
23 ви ж Христові, а Христос — Божий! |
1-е Послание коринфянамГлава 3 |
1-е до коринтянРозділ 3 |
1 |
1 |
2 Моё учение было подобно молоку, а не твёрдой пище, так как вы ещё не могли есть твёрдую пищу. И даже сейчас вы всё ещё не способны к этому, |
2 Я вас годува́в молоком, а не твердо́ю ї́жею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете, |
3 так как до сих пор не следуете Духу. И если среди вас есть зависть и раздоры, то разве не мирские вы и разве не ведёте себя так, как весь остальной мир? |
3 бо ви ще тіле́сні. Бо коли за́здрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не полю́дському робите? |
4 Когда один говорит: |
4 Бо коли хто каже: „Я ж Павлів“, а інший: „Я Аполло́сів“, то чи ж ви не тіле́сні? |
5 Кто такой Аполлос и кто Павел? Мы всего лишь слуги, с помощью которых вы стали верующими, и мы исполнили свой труд, как назначил Господь каждому из нас. |
5 Бо хто ж Аполло́с? Або хто то Павло? Вони тільки служи́телі, що ви ввірували через них, і то скільки кому́ дав Госпо́дь. |
6 Я посеял зерно, Аполлос поливал его, но вырастил его Бог. |
6 Я посадив, Аполло́с поливав, Бог же зрости́в, |
7 Ни тот, кто сеет зерно, ни кто поливает его, неважны, а только Бог, Который выращивает. |
7 тому́ ані той, хто са́дить, ані хто полива́є, є щось, але Бог, що ро́дить! |
8 У того, кто сеет зерно, и у того, кто поливает его, одна и та же цель, и каждый из них получит награду согласно своему труду. |
8 І хто са́дить, і хто поливає — одне, і кожен оде́ржить свою нагоро́ду за працею сво́єю! |
9 Но мы все вместе трудимся для Бога. Вы же — поле и строение Божье! |
9 Бо ми співробі́тники Божі, а ви — Боже поле, Божа буді́вля. |
10 |
10 Я за благодаттю Божою, що да́на мені, як мудрий будівни́чий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, я́к він будує на ній! |
11 Потому что никто не может заложить другого основания, кроме того, которое есть Иисус Христос. |
11 Ніхто бо не може покла́сти іншої основи, окрім покла́деної, а вона — Ісус Христос. |
12 Если кто строит на этом основании, то чем бы он ни пользовался: золотом, серебром, самоцветами, деревом, сеном или соломой — |
12 А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного камі́ння, із дерева, сіна, соломи, |
13 |
13 то буде ви́явлене ді́ло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'явля́ється, і огонь ді́ло кожного ви́пробує, яке воно є. |
14 Если строение, созданное человеком на этом основании, устоит, то он получит награду. |
14 І коли чиє ді́ло, яке збудував хто, усто́їть, то той нагороду оде́ржить; |
15 Если же созданное им сгорит, то он понесёт убыток, сам же, однако, спасётся, подобно всякому, кто выйдет невредимым из пожара. |
15 коли ж ді́ло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасе́ться, але́ так, як через огонь. |
16 Разве не знаете, что вы — храм Божий и что Дух Божий живёт в вас? |
16 |
17 Если кто разрушит храм Божий, то Бог покарает его, так как храм Божий — свят, а вы и есть этот храм. |
17 Як хто ні́вечить Божого храма, того зні́вечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той — то ви! |
18 |
18 |
19 Потому что мудрость этого мира — глупость в глазах Бога. В Писаниях сказано: |
19 Цьогосві́тня бо мудрість — у Бога глупо́та, бо написано: „Він ловить премудрих у хи́трощах їхніх!“ |
20 |
20 І зно́ву: „Знає Госпо́дь думки мудрих, що марно́тні вони!“ |
21 |
21 Тож нехай ніхто не хва́литься людьми́, бо все ваше: |
22 |
22 чи Павло, чи Аполло́с, чи Ки́фа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи тепе́рішнє, чи майбутнє — усе ваше, |
23 вы же принадлежите Христу, а Христос принадлежит Богу. |
23 ви ж Христові, а Христос — Божий! |